Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi

Варіант 1.


ПИТАННЯ.

2.   ЗМІСТ та НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ..................................................... 2

12. ЗМІСТ ТА СТРУКТУРА МІЖНАРОДНИХ ГОСПОДАРСЬКИХ КОНТРАКТІВ..................................................... 4

22. СВІТОВА ВАЛЮТНА СИСТЕМА.............................. 6

32. ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ  ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ в УКРАЇНІ...................................... 9

42. Сущность і ФОРМИ СПІЛЬНОЇ  ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.   10

52. МІЖНАРОДНА СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ та  КООПЕРУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА................................................ 12

      Перечень ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.................. 14


2. ЗМІСТ та НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

За визначенням В. Новицького «зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi) уявляє собою таку форму господарювання, яка виходить за межі національних кордонів і пов’язана з залученням до багатоетапного циклу економічних відносин різнонаціональних їхніх суб’єктів.» [Новицкий, 9]

Як відомо, цикл суспільного виробництва умовно поділяють  на чотири стадії : виробництво – розподіл – обмін – споживання. Втручання суб’єкта, що належить іннонаціональному відтворювальному комплексу Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, на різних стадіях, породжує парадокс ЗЕД.

Істотною рисою зовнішньоекономічних зв’язків є не стільки господарська взаємодія різнонаціональних виробничо-посередницьких організацій, скільки факт перетину кордонів національно-відтворювальних комплексів продуктами, капіталами або послугами.

Якщо підприємства з різних держав функціонують на території якоїсь однієї країни, то їхня взаємодія не належить до складу ЗЕД. Наприклад, не Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi можна віднести до ЗЕД відносини між дочірньою компанією фірми з країни А, що діє у країні Б, з господарськими організаціями цієї ж країни Б.

Навпаки, навіть взаємодія фірм однієї країни є проявом ЗЕД, якщо ця взаємодія стосується партнерів, що перебувають на території різних країн. Адже в даному разі Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi встановлюється зв’язок між різними національними відтворювальними комплексами.

На думку В. Новицького, “сучасна  ЗЕД на практиці реалізує базисний принцип світогосподарських відносин ринкового типу – інтенсивний міжнародний поділ праці між анклавами кооперацій праці. Що мається на увазі під останнім терміном ? Передовсім угруповання працівників (виробників продуктів і послуг), які утворюються у відповідності з Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi реально діючими моделями узагальнення виробництва, організації господарювання.” [Новицкий,13].

Если в якості анклава міжнародного поділу праці виступає виключно держава, беручи на для себя функції загального управлінського і перерозподільного центру, то, як свідчить історичний досвід тоталітарних економік, це призводить до значного колапсу в зовнішньоекономічних зв’язках.

Проте держава, не претендуючи на Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi монополію в ЗЕД, може успішно брати участь у ЗЕД по двох напрямах:

· як безпосередній суб’єкт домовленостей з інонаціональними партнерами;

· як регулятор економічної кон’юнктури і адміністративних правил  здійснення ЗЕД.

Якщо ж суб’єктом ЗЕД 100є фірма, то, з 1-го боку, змінюється її нормативно-правовий статус, тобто Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi на неї поширюється  юрисдикція іноземної законодавчої системи, міжнародні договірні норми, правила міжнародної торгівлі, а з другого боку, ця фірма залишається імманентною частиною національного відтворювального комплексу своєї країни.   

12. ЗМІСТ ТА СТРУКТУРА МІЖНАРОДНИХ ГОСПОДАРСЬКИХ КОНТРАКТІВ.

Важливим напрямом розвитку ЗЕД України є її ефективна інтеграція до світового економічного простору. Від успіху ЗЕД Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi України залежить її дальший економічний і соціальний розвиток як підсистеми світової економіки.

Нині у світовому господарстві “…торговельний обмін переріс у науково-технологічне та інвестиційне співробітництво. Склалася нова модель таких зв’язків – виробничо-інвестиційна.” [Онищенко,14].

За цих разумов суб’єктові ЗЕД слід орієнтуватися не на постачальницько-збутову і посередницько-збутову Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi взаємодію з іншонаціональними партнерами, а на виробничо-інвестиційну модель, де в полі зору перебуває співробітництво по всіх ланках виробничо-технологічного  процесу з винесенням частини з их за національні межі.

На думку В.Онищенка, “…сьогодні прорив на світові ринки забезпечується, як правило, не просто продуктом, …а міжгалузевим комплексом, який складається  з певних Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi відтворювальних і технологічних систем.” [Онищенко,16]. Саме тому “головна мета державної зовнішньоекономічної політики полягає в створенні мозгов для формування довгострокових конкурентних переваг у вітчизняних товаровиробників.” [Онищенко,16]


У цьому зв’язку можна виділити наступні вихідні положення ефективної ЗЕД :

· вона грунтується на високому рівні продуктивності праці;

· в окремих галузях на світовому Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi ринку конкурують не країни, а фірми;

· національна конкурентна перевага має відносний нрав;

· динамічне оновлення орієнтованих на ЗЕД галузей веде до сталих конкурентних переваг, а не до короткострокового виграшу на рівні зниження витрат;

· конкурентні переваги в галузях промисловості створюються протягом десятиріч або довшего строчку;

· краіни домагаються цих переваг завдяки своїм Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi розбіжностям, а не схожості.

Щодо сучасних напрямів розвитку ЗЕД  “експортна орієнтація економіки та лібералізація зовнішньокономічних зв’язків…вимагає визначення існуючих і поттенційних конкурентних переваг українських товаровиробників, а також чинників, які їх формують, і механізму реалізації цих переваг.”[Онищенко, 16]. Україна має такі природні конкурентні переваги, як достатня чисельність робочої сили Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, вигіденьке географічне розташування, багаті природні ресурси, але ці переваги є скорше потенційними, ніж дійсними, вони мають кон’юнктурний нрав по обмеженій групі виробів.

“…При визначенні експортно орієнтованих виробництв необхідно керуватися, передовсім, потребами світового ринку, интенсивно ці потреби формуючи” [Онищенко, 18]. Для забезпечення успішності своєї ЗЕД її українським суб’єктам треба створювати Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi нові ніші на світовому ринку та заповнювати їх своєю продукцією.

“…Держава тільки створює певні умови для виникнення і поліпшення конкурентних переваг. А створюються ці переваги товаровиробниками. Тому державні зусилля зі створення набутих або спеціалізованих факторів будуть зведені нанівець, якщо їх не прив”язати до конкретних галузей і компаний Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, - через повільність державних структур та їхню неспроможність своєчасно усвідомити нові напрями діяльності або потребим конкретних галузей” [Онищенко, 23].


22. СВІТОВА ВАЛЮТНА СИСТЕМА.

А. Гальчинський пропонує таке визначення світовій валютній системі (СВС) : “Світова валютна система – є функціональною      формою організації валютних відносин на рівні міждержавних зв’язків. Її розвиток регулюється відповідними міждержавними валютними Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi угодами, втілення яких забезпечується створенням на колективних засадах міждержавних валютно-фінансових та банківських установ й організацій ”[Гальчинський,320].


СВС має у своєму складі наступні елементи :

· міжнародні засоби обігу і платежу, міжнародні ліквідні ресурси (інвалюта, золото, міжнародна валюта – ЕКЮ, СДР);

· механізм регулювання валютних паритетів і курсів;

· міжнародні валютні ринки і ринки Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi золота;

· система міжнародного кредитування й міждержавних розрахунків;

· відповідні інфраструктурні ланки і т.ін.

У своєму еволюційному розвитку СВС пройшла три основні етапи :

· етап золотого эталону;

· етап золотовалютного (доларового) эталону;

· етап паперово-валютного (девізного) эталону.

“Принципи і організаційні засади сучасної СВС були визначені Ямайською угодою країн-членів Міжнародного денежного фонду Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi (1976 р.)”[Іванов,99].

Ямайська валютна система грунтується на наступних вихідних  принципах.

По-перше, Ямайська угода проголосила повну демонетизацію золота у сфері валютних відносин. Було анульовано офіційний золотий паритет, офіційну цінк на золото та фіксацію масштабу цін (золотого вмісту) національних грошових одиниць. Золото перетворилося на звичайний продукт, але воно продовжує залишатися високоліквідним Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi продуктом, який в разі необхідності стабілізації платіжного балансу можна продати за відповідну валюту.

По-друге, Ямайська угода поставила за мету перетворити колективну міжнародну одиницю – СДР (specail drawing rigts, тобто спеціальні права запозичення) на головний  резервний актив та міжнародний засіб розрахунку і платежу. Сразу СДР розраховується не на підставі золотого Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi еквівалента, а на базі “кошика валют”, до якого входять американський долар, німецька марка, французький франк, фунт стерлінгів та єна. Проте і долар як такий не втратив статусу провідної міжнародної валюти, отже сучасна   СВС функціонує за принципами не паперово-валютного (як передбачалося Ямайською угодою), а паперово-доларового денежного Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi эталону.

По-третє, в сучасній СВС діють т.зв. “плаваючі” валютні курси національних грошових одиниць. Це дозволяє валютній системі точніше відбивати внутрішньоекономічний стан окремих країн, але водночас коливання валютних курсів порушують стабільність торговельних зв”язків, породжують спекулятивні операції. “У зв’язку з цим  Кінгстонською угодою передбачається збереження елементів Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi регулювання системи валютних співвідношень через здійснення відповідних операцій на денежному ринку. Йдеться, отже, про функціонування системи не просто “плаваючих”, а “регульовано плаваючих” валютних курсів”[Гальч.,328].

СВС продовжує розвиватися відповідно до змін у міжнародних економічних відносинах.


32. ВАЛЮТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ
ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ в УКРАЇНІ.

Зовнішньоекономічна діяльність потребує регулюванння з боку держави, основною метою Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi якого є забезпечення економічних і політичних інтересів країни. Однієї з форм такового регулювання є валютне.

Автори підручнику “Внешнеторговые сделки” (укладач І.С.Гринько) серед нетарифних способів регулювання ЗЕД називають “…валютні обмеження, пов’язані з одержанням дозволу на використання валюти для імпортних закупок…” [Внешнеторговіе сделки,14].

Проте основним видом денежного регулювання ЗЕД є Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi проведення особливої валютної політики. Можливість даного регулятивного впливу денежного курсу на ЗЕД пов’язана з тим, що він є однією з передумов міжнародного обміну,  позаяк той чи інший рівень курсу національної валюти значною мірою впливає на експортну конкурентоспроможність продуктів даної країни на світових ринках. “Занижений валютний Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi курс дозволяє одержати додатковий зиск при експорті та сприяє припливу іноземного капіталу, одночасно дестимулюючи імпорт. ..За цих мозгов підвищується вигідність реінвестицій капіталу і, навпаки, менш вигідним 100є вивіз прибутків. Протилежна економічна ситуація виникає за завищеного курсу валюти (знижується ефективність експорту і зростає – імпорту тощо)” [ОВЭЗ,62-63].

Отже, підтримання заниженого курсу національної валюти є Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi засобом денежного регулювання ЗЕД, спрямованим на стимулювання експорту і скорочення імпорту і, навпаки, підвищення курсу валюти може  застосовуватися як засіб обмеження експорту  і розширення імпорту.


42. Сущность і ФОРМИ СПІЛЬНОЇ
ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.   

Спільною підприємницькою діяльністю (СПД) називають виробничо-господарську діяльність партнерів двох або декількох країн, змістом якої Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi є кооперація у сферах виробництва й обігу, в науково-технічній, інвестиційній і сервісній областях.”Спільною ознакою конкрретних форм спільного підприємництва є необхідність узгоджувати  економічні інтереси всіх учасників такового роду зв’язків, позаяк в основі партнерства лежить конфліктна ситуація ненестиковка  їхніх позицій (по загальному фонду, кадровій політиці, методам управління, виробничій та торговельній політиці Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, інструментам стратегии і стратегії тощо), і забезпечувати рух товаоів (послуг) від виробників до споживачів. В основі цієї діяльності лежить об’єднання зусиль, фінансових коштів і матеріальних ресурсів, довготермінова гарантія збуту продуктів, систематичне оновлення продукції, науково-виробнича і торговельна кооперація, участь у прибутку, поділі технічних,. інвестиційних і Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi комерційних ризиків.”[ОВЭЗ.Словарь-справочник,326-327].


Існують різноманітні форми СПД :

· обмін технологіями та послугами з наступним розподілом програм випуску продукції та іхньої реалізації;

· концесії, тобто передача іноземцям на певних умовах і на певний строк права експлуатації лісів, надр, піприємств тощо;

· консорціуми, тобто тимчасові союзи фірм або організацій різних країн, метою яких можуть Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi бути різні види їх скоординованої підприємницької діяльності;

· акціонерні товариства за участю різнонаціонального капіталу;

· компанії з виробничо-збутовою діяльністю;

· міжнародні економічні організації різних видів – міжурядові та міждержавні економічні організації;

· міжнародні господарські організації, об’єднання і товариства;

· спільні підприємства за участю фірм або організацій різних країн, які створюються для спільного виробництва Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi, збуту продукції, здійснення науково-дослідницьких робіт, будівництва, технічних консультацій, технічного сервіса, надання транспортних, фінансових, страхових послуг, обслуговування побутової сфери,

· вільні економічні зони в різних модифікаціях, тобто обмежені території, в яких діють особливо пільгові економічні умови для іноземних та національних підприємців.

“Для змістовного боку спільного підприємництва найбільш характерним є забезпечення доступу Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi до нових технологій, їхня швидка “утилізація” в інтересах модернізації і реконструкції виробництва та прискорена його комерціалізація, з тим, щоби очень задовільнити вимоги споживачів (користувачів); адаптування національного співробітництва у сфері послуг на комерційних засадах у формах лізингу, інжінірингу, консалтингу” [ОВЭЗ, 327].


52. МІЖНАРОДНА СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ та
КООПЕРУВАННЯ ВИРОБНИЦТВА.

Міжнародною спеціалізацією виробництва називають узгоджену Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi між країнами координацію продуктивних сил на певних ділянках їх економіки. За словами С.Соколенка “концентрація виробництва однорідної продукції в межах однієї країни або невеликої кількості країн створюється з метою забезпечення високопродуктивного ефективного виробництва, зниження собівартості продукції та підвищення її якості. Визначальними моментами розвитку міждержавної спеціалізації є Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi наявність припасів природних ресурсів, кліматичні умови, виробнича база та існуючий рівень технічного розвитку галузі, рівень внутрінаціональної спеціалізації”[Соколенко,75].

Якщо ж виробництво певної продукції концентрується в межах однієї країни, не базуючись на реально спеціалізованих підприємствах з високим рівнем техніки і технології, то така концентрація не може вважатися ефективною, позаяк вона не Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi веде до випуску конкурентоспроможної продукції і може призвести до серйозних економічних провалів.

Міжнародна кооперація за своєю економічною природою уявляє собою продуктивну силу, що дозволяє досягати намічуваного суспільно корисного результату у сфері виробництва, наукових досліджень, збуту при менших издержек живої та уречевленої праці порівняно з необхідними для досягнення подібного результату у Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi випадках, если учасники діють поодинці. За сучасних разумов можна виділити наступні форми міжнародної кооперації :

· спільне виробництво;

· підрядна кооперація;

· поставки  у рамках ліцензійних угод;

· доповнення виробничих потужностей напарника;

· поділ виробничих програм (спеціалізація);

· організація спільних підприємств.

“Міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва – більш розвинута форма міжнародного  поділу праці. Оскільки являє Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi собою взаємоув’язаний процес спеціалізації окремих країн, об’єднань, фірм і підприємств на виробництві окремих продуктів або частин продукції з кооперуванням виробників для спільного випуску кінцевого товару. Проте ця форма в першу чергу виновата базуватися на використанні прямих виробничих зв’язків, тісній взаємодії національних наукових і виробничих потенціалів, підвищенні рівня концентрації Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi виробництва”[Cоколенко,76].

Інтеграція України до системи світового господарства можливо тільки за умови успішного залучення її економічних суб’єктів до міжнародної спеціалізації і кооперування виробництва в якості необхідних ланок світогосподарських зв’язків. 

Перечень ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

1. Внешнеторговые сделки / Составитель И.С.Гринько.- Сумы: Компания “Реал”, 1994. – 464 с.

2. Гальчинський, Анатолій. Теорія грошей : Навч. посібник Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi. – К.:Основи, 1998. – 415 с.

3. Іванов В.М. Гроші та кредит : Курс лекцій. – К.: МАУП, 1999. – 230 с.

4. Новицкий В.Е. Внешнеэкономическая деятельность и интернациональный маркетинг. – К.: Либра, 1994. – 191 с.

5. Онищенко В. Сучасні проблеми зовнішньоекономічної діяльності України // Економіка України. – 1996. - № 2. – С.14-23.

6. Базы внешнеэкономических познаний : Словарь-справочник / С.И.Долгов, В.В.Васильев, С.П Контрольна робота з зовнiшньоекономiчноi дiяльностi. Гончарова и др. – М.: Высш. шк., 1990 – 432 с.

7. Соколенко С. Програма спецкурсу з основ ринкових відносин і підприємництва. Теорія ринкової економіки і практика переходу України до ринку. Тема 12. Зовнішньоекономічна діяльність // Економіка України. – 1993. – № 3. – С.75-82.



kontrolnaya-rabota-14-uchebno-metodicheskij-kompleks-disciplini-matematika.html
kontrolnaya-rabota-2-1-semestr.html
kontrolnaya-rabota-2-otchet-k-laboratornim-rabotam-i-kontrolnoj-rabote-2-dolzhen-soderzhat-tekst-zadachi.html